Archive for October 15th, 2010

Oct

15

(from lecture of Bhakti Kamala Tirtha Maharaj, 2 of September 2006, Sofia)
When we join the chanting, then magic starts to happen. Because many times our souls are too much embedded in matter, in illusion – it’s almost impossible to have a glimpse out of it. Sometimes it’s even difficult to move. But if you want to move your soul, to shake off this tight rope of illusion, you just start chanting or singing from the deepest core of your heart.
They say that it’s most easy to approach God, because He is very close. So don’t be far away from Him! When the bhajan starts to sound, either you fly there or that earth flies here. Or we can meet half-way.
When we come together in the morning – or when we cannot come together, but you are on your own – what can be done? You could do some little worship at your home, like offering some flowers, incense… Because you start your day with GIVING to God – that’s perfect. Then you sing, glorifying. You can glorify in a general way like “Om namo bhagavate vasudevaya”- this is a general prayer. Or you can say more rasic: “Jaya Radhe Shyam Jaya Radhe Shyam”. As you like. Then singing makes your soul flying. You cannot stay stuck in the illusion, your soul just simply starts to fly. And then, after this breaking the barriers of your consciousness in the morning, you just sit silently, absolutely silently, you open up all the other different things that you need to open, get rid of all the difficulties that you have to get rid of – you just open your HEART finally, totally.. That’s a very important step, don’t miss that step… And then you touch your japa… Then thunderbolts are just running around your japa-beeds. Like they show in the movies – something is happening and immediately all the electricity is running around the guy, you know… You are so much surcharged with your spiritual power, that when you touch your japa… lightenings are coming… So much power is there, so much beauty is there. That should be the quality of your morning chanting – lightnings and thunderbolts. And if you have such a powerful beginning then you will have a perfect day.


(Bhakti Kamala Tírtha Mahárádzs leckéjéből, 2006. szeptember 2, Szófia)
Mikor elkezdünk mantrázni, elindul a varázslat. Mert nagyon sokszor a lelkünket annyira befedi az anyag, az illúzió, hogy majdnem lehetetlen, hogy egy csöppet is kilássunk belőle. Néha még mozdulni is nehéz. Ha azonban szeretnéd megmozgatni a lelked, szeretnéd lerázni az illúzió ezen szoros kötelékét, csak kezdj el szíved legmélyéről mantrázni vagy énekelni.
Azt mondják Istent nagyon könnyű megközelíteni, mert nagyon közel van. Ne kerüljetek hát távol Tőle! Mikor megszólal a bhadzsan vagy te repülsz oda, vagy az a világ repül ide. Vagy félúton találkozunk.
Mikor reggel összegyűlünk, vagy csak magad vagy, mert nincs lehetőség együtt lenni, mi az, amit tehetünk? Csinálhatsz egy kis felajánlást az otthonodban, felajánlhatsz néhány virágot, füstölőt… Mert így azzal indul a napod, hogy adsz Istennek, és ez így tökéletes. Aztán énekelsz, dicsőíted. Dicsőítheted egyetemes formában: „óm namó bhagavaté vászudévája”, ez egy egyetemes ima. Vagy mondhatod több raszával: „Dzsaja Rádhé Sjám Dzsaja Rádhé Sjám”. Ahogy tetszik. Az éneklés szárnyat ad a léleknek. Nem tudsz többé az illúzióban ragadni, a lelked egyszerűen csak szárnyalni kezd. Miután reggel leromboltad tudatosságod korlátait csak ülsz csendben, teljesen némán, megnyitod mindazon különböző dolgokat, amiket meg kell nyitnod, megszabadulsz minden bonyodalomtól, amitől meg kell szabadulnod, kitárod szíved végül, teljesen… Ez egy nagyon fontos lépés, ne hagyjátok ki… Aztán megérinted a dzsapádat… és villámok szikráznak a dzsapa-szemek körül. Ahogyan a moziban szokták mutatni, történik valami és hírtelen elektromosság cikázik az illető körül… Olyannyira fel vagy töltve lelki energiával, hogy amikor megérinted a dzsapádat… szikrázik… Oly sok energia van jelen, oly sok szépség. Ilyennek kéne lennie a reggeli dzsapázásod minőségének, szikrák és villámok. És ha ilyen csodálatosan indul, tökéletes lesz a napod.


(от лекция на Б.К.Тиртха Махарадж, 2 септември 2006, София)
Когато се включим във възпяването, магията започва да се случва. Защото много често душите ни са прекалено затънали в материята, в илюзията – почти невъзможно е да погледнем отвъд нея. Понякога ни е трудно дори да се помръднем. Но искаме ли да раздвижим душата си, да се отърсим от това здраво въже на илюзията, трябва да започнем да мантруваме или да пеем от най-съкровената дълбина на сърцата си.
Казват, че най-лесно е да стигнеш до Бога, понеже Той е съвсем близко. Не бъдете далеч от Него! Когато бхаджанът зазвучи, или ние отлитаме там, или онези земи се спускат тук. А може би се срещаме насред пътя.
Когато се събираме заедно сутрин – или когато няма как да се съберем, а сте самички – какво можете да сторите? Можете да извършите някакво малко обожание у дома си, да поднесете малко цветя, благовония… защото ако започнете деня си с ДАВАНЕ на Бога, това е прекрасно. След това запейте, възхвалявайте. Можете да възхвалявате по обичайния начин с „Ом намо бхагавате васудевайа” – това е обща молитва. Или може да изпеете с повече чувство „Джайа Радхе Шйам Джайа Радхе Шйам”. Както ви харесва. Тогава песента ще накара душата ви да полети. Не можете да останете побити в илюзията, душата просто полита. И тогава, след това утринно разчупване на бариерите в съзнанието ви, просто сядате безмълвно, напълно безмълвно, отваряте всичко, което е нужно да бъде отворено, отърсвате се от всички проблеми, от които е нужно да се отърсите – отваряте най-сетне СЪРЦЕТО СИ, напълно. Това е много важна стъпка, недейте да я пропускате… И тогава докосвате броеницата си…. Около зърната й сякаш пробягват светкавици. Както го дават по филмите – нещо се случва и внезапно около героя просветва електричество… Толкова сте заредени с духовна енергия, че когато докоснете броеницата си… проблясват мълнии. Толкова е силно, толкова красиво! Такова трябва да е качеството на сутрешното ви мантруване – светкавици и гръмотевици. И ако има такова мощно начало, денят ви ще бъде прекрасен.


(из лекции Б.К.Тиртха Махараджи, 2 сентября 2006 год, София)
Когда мы подключаемся к возпеванию святого имени, магия начинает случаться. Очень часто наши души слишком глубоко увязли в материю, в илюзию и почти невозможно видеть из-за неё. Иногда нам даже трудно шевельнуться. Но хочем ли мы взколыхнуть свою душу, стряхнуть ету крепкую вервь илюзии, нам надо читать мантру, молитву Богу, надо начат петь из самой глубины своего сердца.
Говорят, что к Богу легко приблизиться, потому что он очень близко к нам. Не будьте вдалеке от него! Когда зазвучит баджан – или мы улетаем туда, или духовный мир спускается здесь. А может мы встречаемся на середине пути.
Когда мы собираемся рано утром в ашраме, или когда нам невозможно быть вместе утром и мы одни – что можно сделать? Можно совершить какое то маленькое обожание Бога в своем доме, поднести немного цветов, благовоний… потому что если вы начинаете свой день ОТДАВАЯ Богу – ето прекрасно. Потом спейте мантру, возхваляйте. Можно возхвалять обычной мантрой „Ом намо бхагавате васудевайа” – ето общяя молитва. Или можно петь с чуством „Джайа Радхе Шйам, Джайа Радхе Шйам”. Как вам нравится. Тогда песнь даст вашей душе крылья и она полетит. Вы не сможете остаться затонувшими в болоте илюзии, душа просто взлетает. И тогда, после утреннего крушения барьера вашего сознания, просто садитесь абсолютно безмолвно, разпахиваете все, чему нужно бытю разпахнутым, оттряхиваетесь от всего что нужно – и в конце концов открываете свое СЕРДЦЕ, вполне. это очень важный шаг, не пропускайте его… И тогда прикасаетесь к своим четкам. Вокруг зерен как бы проблескивает заряд електричества. Как в фильмах, что то случается и вдруг около главного героя вспыхает електричество… Вы так заряжены духовной енергией, что когда прикосаетесь к своим четкам… вспыхают молнии. Ето так сильно, так красиво! Таково должно быть качество вашей утренней мантры – гром и молнии. И если есть такое мощное начало, то вас ожидает прекрасный день.


(З лекції Б.К. Тиртха Махарадж, 2 вересня 2006, Софія)
Коли ми приєднуємося до співу, магія починає відбуватися. Тому що дуже часто наші души занадто потонули в матерію, в ілюзію – нам майже неможливо взглянути за нею. Іноді нам важко навіть вздвигнутися. Але якщо ми хочемо роздвігнути свою душу, звільнитися від цього троса ілюзії, ми мусимо почати мантрувати  або співати від всієй души.
Кажуть, що найлегше дістатися до Бога, бо Він зовсім близко. Не будьте далеко від Нього! Коли бхаджан залунає, або ми взлітаємо туди, або ті землі спускаються до нас сюди. А можна зустричаємося в дорозі.
Коли ми збіраємося разом вранці, чи коли неможна зібратися, а ви одні, що ви можете зробити? Можете виконати якесь обожнення, піднесіть квітки, ладан…бо якщо починаєте день ДАВАННЯ Богу, це прекрасно. Після цього заспівайте, оспівувайте. Можете оспівувати звичайним способом з „Ом намо бхагавате васудевайа” – це загальна молитва. Або можете заспівати більш емоційно: „Джайа Радхе Шйам Джайа Радхе Шйам”. Як вам подобається. Тоді пісня дасть вашій душі можливість політати. Душа напросто взлітає далеко від ілюзії. І тоді , після цього ранного розриву бар’єрів у  вашій всідомості, ви сідаєте безмолвно, повністю безмолвно, відкираєте все, що варто бути відкито, позбавляєтеся від усіх проблем, від яких варто позбавитися і відкриваєте СВОЄ СЕРЦЕ, вповністю. Це дуже важливий крок, не пропустіть це… І  тоді доторкаєтеся до вервиць…Навколо їх ніби пролітають блискавки. Як це у фільмах – щось відбувається і раптом навколо героя пробігає струм…У вас настільки духовної енергії, що коли доторкнетеся до своїх вервиць, просвітасють блискавки. Це так сильно, так красиво! Така мусить бути якість раннього мантрування – блискавки та громи. І якщо такий могучий початок є, то ваший день буде прекрасним.