Sharanagati

Що таке прасадам? Скажімо наприклад, що бхакти кають кухню, де приготують картопляні чіпси. І коли велика вантажівка завантажена чіпсам, готова і водій на виходу дає три сигнали клаксоном і чіпси перетворуються в махапрасадам. „Бо ми бхакти, я водій бхакта, він повар бхакта і ось бхактійські чіпси!”Ні, будь ласка, зачекайте…

Ми шукаємо якість. Наше пропонування не просто подзонити дзвіночком. Ми мусимо дати самі себе. Це наша частина – зробити пропонування, а Його частина – прийняти пропонування. Хіба він би прийняв клаксон внатажівки? Думаю, що Він би хотив щось інше, іншу музику. Його уши дуже чутливі.

І Він звічайно не цікавиться цими річми, що ми готовимо в кухні, бо Він має всі різноманітні прекрасні страви і продукти у Вайкунтхі наприклад. Там є  багато кращих сховищ ніж у Біллі. Але де їсть Крішна? Не у Вайкунтхі.Він їсть вдому, в серцях своїх чистих присвячениих. Він їсть у кухні Мами Яшода. А Мама Яшода спробує їжу „Чи є досіть добра для мого Крішни чи ні?” Одного разу я мав таку реализацію, що Мама Яшода МУСИТЬ пробувати їжу Крішни, бо любовь до їй маленького хлопчика  так сильна, що не може дати йому щось загостре, що сь, чим вигорить свої губи, або щось, у чому чогось немає. Вона обов’язково мусить спробувати чи є смачна їжа. І якщо ні, то щось там додає і тодівона вже задоволена- і Він теж задоволенний.  Але тоді мене захватила шизофренія: „мабуть це не правда. Мабуть таке розуміння неправильно.”Але потім я зустрив одного ачарю і він сказав: „Звічайно,що Мама Яшода завжди спробує їжу Крішни.”

Говоримо про якість вашого пропнування. Річ не тільки в продуктах. Цим способом, коли ви їсте прасадам, річ у якості приймання.Бо духовна сила є в їжі, але хіба ми її почуваємо? Або ми їмо тільки, щоб наповнити свої шлунки, насолоджуватися? Навіть у харчування варто пристутність якості. Ми мусимо бути кваліфікованими приймаючи.

У давних часах був одинь учень, який запитав свого духовного вчителя „Вчителю, маю одну сумниву в свому серці. Є Крішка Джанмаштамі, є Радхаштамі. і не розумію одну річ, яке з них вище: Джамнаштамі чи Радхаштамі?” А Гуру відповідав: „Як це? Це очевидно? Як ти думаєш?” І хлопець сказав: „Ну, так, на Радхаштамі ми маємо піст цілий день, а на Радхаштамі тільки півдня. Можливо, що Джанмаштамі більше свято, бо тоді є великий пост, мабуть цей день важливіше.” Але тоді Гуру сказав: „Як ти міг так елементарно подумати, дорогий мій? Крішна дуже величезний, тому ми служимо Йому. Але Радха дуже солодка, тому можемо їсти ще на обіду.” У Крішни більше респекту, у Радхи – більше солодості. Тому наше свято  Радхаштамі, в ньому є більше солодості, більше нектару. Ти мусиш пити солодкий нектар Радхики.” Хлопець слухав з розплющеними очами і відкритими ушами. Його розум добре працював ітому  він сказав: „Але, Гурудев, тоді чому ми не їмо цілодобово?” Зовсім логичний вивод, не так?

Бо якщо ми можемо пити нектар цілодобово, якщо ми можемо оцінювати так прасадам – цілодобово, ми мусимо цілий день їсти. Нам потрібмний такий настрій, коли ми приймаємо прасадам . Якщо маєте такий настрі, ви мусите їсти цілий день. Якщо ви можете спати у такому настрою, ви мусите спати 24 години в день. Нарешті нова перспектива для брахмачарів, так? „Зліпую свою медитацію. Не торбуйте мене, я в йогі-нидрі.” Але так, як що хтось має таку якість сну,  його служіння могло би бути його сон. Але поки ви не на такому рівні, контролюйте своє харчування і  свій сон.

Незважаючи на це, не забувайте солодку частину Бхактів. Декілька бхактiв розмовляли і один з них сказав: „Знаєте, я прийшов за ради прасадама.”Вони практикували вже пів життя. Другий сказав: „Я також пришов заради прасадама.”А третий признався: „Гм, знаєте…а я залишився за ради прасадама.”

Річ у якості – якісне пропонування і якісне приймання. Трохи важко зрозумити цю якість, коли йде про люди. Коли ми говоримо про божествену милість, все трішки ясніше. Але хто знає силу чистого присвядченого? Вона невидима для очей, не можемо всприйняти її на поверхні. Благословлення діють у вимогливій глубині нашого битії.