Sharanagati

Поки не знаємо, мусимо просити. Якщо знаєте – теж запитайте, тому що мабуть ви помиляєтесь. Деколи ми дуже впевнені зробити речі, які зовсім неправилні. Прекрасний приклад про це є коли один гопал робив масаж ніг Крішни. Почав з лівою ногою. Робив це пів годину, цілу годину. Крішна дрімав. Хлопець почав думати: „Уже ціла година, як я роблю масаж лівої ноги Кришни, досить. Починатиму з правою ногою.” Це тому, що він впевнен, що це правильний спосіб. І він зупиняє масаж лівої ноги Крішни і починає з правою ногою. Тоді Крішна раптом прокинувся и сказав: „Ні, продовжуй з лівою.”

Ось так і ми іноді дуже рішучі й дуже добре знаємо що робити. Все одно, перевірить. До речі, все в духовному житті треба бути зроблено під керівництвом. У нашій лінії не можеш піти до ЛойБазару, купити мурті й від разу починаєш обожнювати його. Ні! Це треба бути під опіками й  керівництвом духовного вчителя. Як і з багатьма річами. Чому у Вриндавані, завсім у всій Індії, можете знайти стільки мурті, скільки хочеться. Але це не колекція статуй. Під опіками й керуванням духовного вчителя ми мусимо виконувати своє служіння.

Бхакті багато інших осіб з разноманітними ідеями, бо нас, людей, дуже багато. Тому є потрібно, щоб був  хтось, який фокусує все це.  Якщо кожна людина йде за своїми властними капризами, наступив би хаос. А замість хаосу, нам потрібний космос, нам потрібний порядок. А він забезпечуваний від цього настрою – що ми завжди радимося й завжди просимо благословлення за кожну дію, яку ми хочемо виконати.

Зараз слухняний учень розуміє, що мусить просити благословлення на КОЖНОМУ кроці. Таким способом, він стукає до дверей свого духовного вчителя: „Можна мені почистити зуби? Чи даєш мені своє благословлення за це?” А гуру відповідає: ”Геть звідси, поганю! Не турбуй мою практику! Ти нічого не знаєш, дурню!”Тоді наступний висновок – Гурудев сказав мені щоб не питати. І починаєш діяти як хочеш. І коли ти вже зруйнував ашрам, наступний раз гуру прийде й запитає: „Що ж ти наробив, синку?”, ”Ну, все пропало, люди вже не приходять,  ми їх розчаровали й т.д. … але ж, ти розумієш, я ж не хотів тебе турбовати.” „Дурню, ти ніколи не запитаєш, що робити.”

Отже не будьте занадто одержимами власною думкою. Одного разу, наприклад, Шрила Прабхупад подорожував з декількома бхактами. І як ви знаєте, зазвичай, бхакті в присутність свого духовного вчителя дуже стримані, намагаються бути добрими, дуже скромними, проявляють усі добрі якості. Так і цей бхакта мантрував дуже тихенко. Прабхупад сказав йому: „Голосно!” І він почав „Харе Крішна…”Прабхупад знову сказав: „Я скавав тобі, мантруй ГОЛОСНІШЕ!” і після якогось часу наший друг почав  кричати сильно. Тоді Прабхопад сказав йому: „Чому ти мене турбуєш цим шумом?” Отже іноді навіть коли ми слідкуємо за радою свого духовного вчителя, ми можемо зробити помилки. Починаєш мантрувати тихо, він скаже „голосно”, починаєш голосно – він скаже „Перестань!”

Чому так виходить? Невже духовний учитель дурень, який не знає як буде краще – чи тихо, чи голосно? Він це знає дуже добре. Але ВИ не знаєте що робити й як це добре зробити. Тому й він робить все, що може з різними типами пацієнтами.

Поперше мусимо зрозумити свої можливості й свої границі. Треба досліджувати й зрозумити основновні принципі спільності, а також і філософії. А коли ми узнаємо ці базові речі, мусимо користуватися їми. Але кожний раз, коли ми захочемо зробити щось інше, просимо благословлення. Це означає – не заради каприза, а під захистом, з благословленням.

Поки ми повністю не довіряємо, ми завжди хочемо знати чому. Але якщо матимемо повну довіру, ми можемо бути впевненими, що все ідучи до нас від бога, або від Учителя є добре для нас. І навіть ми зараз не розуміємо цього, пізніше все буде ясно.

Але це прийняття всього, що іде зверху, дуже небезпечно. А якщо підмануть мене? А якщо я фанатичний, сліпий послідовник і помиляюсь? Але я вважаю, що справжній учитель не був би задоволеним мати зомбі біля себе. Звічайно, можемо питатися, немає проблеми. Тому що, якщо нам потрібні більше пояснень, ми мусимо захотити їх. Але якщо я маю повну довіру, я можу тоді сказати „так”,  навіть якщо нічого не розумію. Але тому що все, що приходило до мене зверху було для мене добре, заради цієї довіри я можу сказати „так” і наступному кроку.

Але якщо треба ставити свою увагу, ставити всі свої здатності, які ми маємо, я повністю згодний, що питання, розуміння, аналіз теж треба бути ставлено до служіння. Не забувайте як Шрила Шридхара Махарадж пішов у Гаудію Матх, у інстітуцію свого майбутного духовного вчителя, він сказав собі: „О, це, про що вони говорять вповністю за межами мого розуміння, моєї інтелигентності. Тому я користоватиму ВСЮ свою інтелигентність, щоб я був ближче цієї правди.”Тому я вважаю, що це правильне застосування інтелигентності – щоб не сумніватися в авторитеті, а користуватися побути ближче нього. Будь ласка, пам’ятайте це. Це дуже важливо.